Сучасні діти і підлітки значно випереджають своїх батьків в умінні користуватися комп’ютером, зокрема Інтернетом, і годинами спілкуються в
соціальних мережах. Інтернет став невід’ємною частиною їхнього життя. Він може бути дуже корисним для загального розвитку, навчання, творчого самовираження і пошуку однодумців. Але він може бути й небезпечним: через малий життєвий досвід юні користувачі не завжди в змозі розпізнати ризики, які можуть трапитися їм у мережі.
Користуючись Інтернетом, крім небезпек, які можуть зашкодити домашньому комп’ютеру і привести до фінансових втрат (віруси, доступ до паролів банківських карт тощо), діти і дорослі можуть зіткнутися з насильством, яке замість віртуального може стати цілком реальним і завдати важкої психологічної травми і шкоди здоров’ю.
Кібербулінґ – переслідування, залякування і знущання через розсилку повідомлень агресивного змісту електронною поштою і через соціальні мережі та чати, розміщення образливих і ганебних (часто змонтованих) фотографій і відеороликів, розкриття анонімності учасника на форумах і т.д. Такі атаки зазвичай проводять анонімно і дуже інтенсивно, з одночасним використанням декількох каналів комунікації. У результаті об’єкт атаки – дитина чи підліток – отримує серйозну психологічну травму.
Відеочат Рулетка (Chatroulette) передбачає використання вебкамери для спілкування з незнайомими людьми, що нерідко супроводжується обговоренням сексуальних тем і демонстрацією оголеного тіла. Перебуваючи на таких ресурсах, діти можуть потрапити на сайти, що містять фото і відео порнографічного змісту, перегляд яких може негативно вплинути на
уявлення про здорові сексуальні взаємини, девальвувати сімейні цінності і
спровокувати передчасний інтерес до статевих стосунків. Крім того, через такі сайти діти можуть стати жертвами педофілів або людей з порушенням психіки.
Кіберґрумінґ – цим терміном позначають входження в довіру до дитини задля її використання в сексуальних цілях. Як правило, зловмисники добре розуміються на психології дітей і підлітків та орієнтуються в їхніх інтересах. Вони відстежують в соціальних мережах або на форумах підлітків, що перебувають у пригніченому стані, співчувають, пропонують підтримку, обговорюють нагальні для них питання, поступово переводячи бесіду в сексуальну площину, а потім пропонують перейти до стосунків у справжньому житті. Реальне знайомство може призвести до примусу дитини до сексуальних відносин, участі у створенні порнографії, інших зловживань, загрозливих для здоров’я і життя.
Не усвідомлюючи можливих негативних наслідків, підлітки повідомляють в Інтернеті персональну інформацію, виставляють на своїх сторінках відверті фотографії, які потім можуть легко потрапити на інші сайти і стати загальнодоступними, можуть бути відредаговані і використані в неприйнятному вигляді. Іноді дорослі самі поширюють через соціальні мережі та форуми персональну інформацію про себе і своїх дітей, що може зацікавити злочинців і поставити під загрозу безпеку дитини.
Щоб убезпечити дітей від реальних загроз віртуального світу, фахівці з інтернет-безпеки радять цілеспрямовано навчати дитину правилам безпечної поведінки в Інтернеті, а саме:
- пояснити дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації;
- навчити дітей поводитися в Інтернеті так само обачно, як і в
реальному житті;
- ніколи не погоджуватися на реальне побачення з незнайомою людиною, не попередивши про це дорослих;
- нагадати про те, що віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого;
- попередити про ризики, пов’язані із запитами різних сайтів надати логіни, паролі, відомості про банківські картки, номер телефону та домашню адресу чи іншу персональну інформацію;
- переконати дітей у необхідності звертатися за порадою і допомогою щоразу, коли вони стикаються в Інтернеті з чимось сумнівним або потенційно небезпечним.
