17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби проти насильства щодо жінок. Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.
Жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж масштаби та істинна природа такого насильства нерідко приховані. Тому уряди країн та міжнародні організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблеми.
Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки.
Про це свідчить й повномасштабне вторгнення росії на територію України, яке проявило справжнє обличчя “другої армії світу”. Армія ґвалтівників і катів принесла смерті, поранення, каліцтва українським жінкам.
Наприкінці вересня ООН оприлюднили звіт, у якому було підтверджено “понад сотні випадків” зґвалтувань або сексуальних насильств із початку воєнних дій. Європейський союз також продовжує отримувати інформацію про те, що війська рф використовують сексуальне насильство як зброю війни.
Насильство щодо жінок і дівчаток є одним з найбільш поширених порушень прав людини в сучасному світі, з яким надзвичайно важко боротися і яке має катастрофічні наслідки.
Воно проявляється в фізичному, сексуальному та психологічному формах, зокрема:
- насильство з боку партнера (побиття, психологічне насильство, зґвалтування в шлюбі, вбивство);
- сексуальне насильство і домагання (зґвалтування, насильницькі статеві акти, небажані сексуальні аванси, сексуальне насильство над дітьми, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування, кіберпереслідування);
- торгівлю людьми (рабство, сексуальна експлуатація);
- дитячі шлюби.
Україна як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім‘ї. Наша країна приєдналася до кампанії ООН проти побутового насильства, започаткована загальнодержавна кампанія “Стоп-насильству”.
Крім того, 7 листопада 2011 року від імені України була підписана Конвенція Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством.
7 грудня 2017 року прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
За даними ООН, близько 4-х мільйонів українських жінок страждають від насилля в родинах щорічно. І тільки 10-15% звертаються по допомогу.
В Україні від домашнього насилля у рік гине приблизно 600 жінок.
Насильство може бути економічним, сексуальним, фізичним, психологічним. І аби подолати будь-яку з його форм, варто почати говорити та звертатися по допомогу. Для постраждалих це непростий крок, часом вони зважуються на це роками. Тож, якщо у вашому оточенні є такі люди — підтримайте їх. Насильство не повинно залишатися за зачиненими дверима на перший погляд безпечного дому. Аб'юзери не зупиняються після щирого каяття, а продовжують вчиняти насильство.
Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою домашнього насильства?
- викличте поліцію за номером 102;
- зателефонуйте на Національну "гарячу лінію" за номером телефону: 0 800 500 335 або з мобільного 116 123;
- якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції;
- зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації;
- якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей;
- надати тимчасовий притулок жертвам домашнього насилля або ж допомогти вирішити деякі проблеми можуть громадські організації, наприклад, "Ла Страда Україна". Зокрема, посприяти з одягом для дитини, їжею, ліками;
- отримати безкоштовну юридичну допомогу можна в Центрах безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.
Як же протидіяти насиллю та боротися з "культурою насильства"?
Перш за все, якщо ви стали жертвою – маєте зателефонувати до Національної Поліції, звернутися до Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді або зв'язатися з громадською організацією Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, адже в цих установах працюють фахівці, які можуть вам допомогти. Також є програма "Розірви коло", де вам можуть надати всю необхідну інформацію про те, як покроково діяти у разі насилля над вами.
Не закривайте очі, якщо стали свідками домашнього насилля! В такому випадку ви теж можете звернутися до вищезгаданих установ, отримати інструкцію як діяти та поговорити з потерпілою/потерпілим, надати їм тим самим допомогу і навіть врятувати життя.
Говоріть про це! Говоріть з колегами, друзями, родиною, і особливо з дітьми про те, як протидіяти насиллю, як не здійснювати його проти інших осіб. Розповідайте про те що це протиправна дія, яка завдає шкоди здоров'ю, психічному стану та загрожує життю. Можете писати про це у соціальних мережах, щоб донести думку щодо протидії та боротьбі з гендерно-обумовленим насиллям. Якщо ви фахівець в цій темі, то проводьте тренінги, семінари, круглі столи, конференції.
Якщо у вас є всі можливості — станьте лідеркою чи лідером для тих жінок/чоловіків, які стали жертвами фізичного, психологічного чи економічного насилля. Підтримуйте їх, інформувати про способи розв'язання цієї проблеми. Головне ніколи не тиснути на таких осіб, адже варто розуміти, що вийти з токсичних відносин насправді дуже складно. Тому потрібні час і терпіння, аби донести до жертв необхідність залишити партнера, який загрожує їм.
Що робити чоловікам?
Чоловік в першу чергу прислухається до чоловіка. Маємо розуміти, що чоловіки можуть підтримати жінок у цій боротьбі. Говоріть чесно зі своїми друзями та родиною про вашу владу та привілеї та про те, як дискримінація/гендерно-обумовлене насилля випливає на вас, вашу сім'ю та вашу громаду.
Використовуйте своє становище для поширення цінностей ґендерної рівності. Розпізнавайте та запобігайте нерівності на робочому місці, говоріть з керівництвом та колегами про те, що їхня поведінка шкодить.
Приєднуйтесь до рухів за права жінок. Наприклад, зараз ви можете написати історію про те як стали свідком насилля, як ви протидієте йому, чому, на вашу думку, гендерна рівність важлива, а захист жінок у їхній нелегкій боротьбі — обов'язок кожного чоловіка, який цінує тих, то навколо них.