Волонтери – це люди, які цілком безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках людей похилого віку і на війні. Волонтерство – це не робота, а покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання, милосердя, доброта... – те, що веде волонтерів вперед.
Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди керувались щодня. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Соціально-економічна ситуація в Україні, події на майдані та безжальна війна змусила пересічних українців по-новому поглянути на власну громадянську позицію та сприяла високому розвитку самоорганізації, волонтерства та благодійності в країні.
До Дня волонтера психологічною службою училища було проведено годину спілкування зі здобувачами освіти на тему «Волонтерство в Україні», де присутні обговорили сутність волонтерства, види та способи допомоги тим, хто цього потребує. Наприкінці заняття всі дійшли до висновку, що волонтером може бути кожен з нас, бо здатність творити добро присутня кожному українцю , і це простіше і важливіше, ніж здається..
