Важливо розрізняти травму і горе. Хоча смуток легко розпізнати,травмовані діти часто страждають мовчки. У них можуть бути проблеми з поведінкою або головні болі та болі в животі, які їхні батьки не пов’язують зі стресом, який вони переживають. Через це дітей можуть ігнорувати або карати за «неправильну поведінку» або поставити неправильний медичний діагноз. Ще одна причина, щоб відрізняти ці стани, полягає в тому, що інструменти, які допомагають
дитині подолати початкові реакції шоку, відрізняються від тих, які використовуються в процесі горювання.
Коли дітям допомагають вийти із замкненого, травмованого стану,вони можуть почати горювати. У іншому випадку, вони можуть легко застрягти в минулому. Хоча болю від втрати неможливо уникнути,його можна відчути, висловити і перенести. Головною метою цього є допомога відрізнити шок від горя та орієнтуватися у бурхливих водах смерті.
Допомагаємо дитині горювати
Коли діти зазнають небажаних змін і зривів у своєму житті, вони можуть відчувати багато незрозумілих і суперечливих почуттів.Наприклад, вони можуть відчувати гнів, біль і страх. Інші емоції, які можуть бути виражені (або пригнічені), включають порожнечу,лють, розчарування, самотність, смуток і почуття провини.
Горе - це не єдине переживання, яке ви відчуваєте, коли помирає людина. Горе - це відчуття втрати і смутку, коли хтось або щось, що ми цінували, пішли назавжди. Для дітей найпоширенішими джерелами горя є розлука з батьками, смерть бабусі, дідуся, батьків чи іншого родича, втрата друзів та втрата житла чи важливих для них речей.Процес горювання не є лінійним. Елізабет Кюблер-Росс (Elizabeth Kubler-Ross) окреслила етапи, через які ми проходимо, коли горюємо.Ці етапи буде проходити, осягати та заново переживати ваша дитина у різний час. Коли ви думаєте, що дитина більше не сумує, почуття з’являються знову. Особливо це стосується особливих дат, свят та інших обставин, які нагадують про втрату.Перша стадія горя — це невизнання або заперечення. На цьому етапі часто виникає більш глибока шокова реакція. Якщо це так,вам потрібно буде допомогти дитині вийти із заціпенілого стану,
допомагаючи їй ідентифікувати й відчувати переживання, поки вони не зміняться.
Наступні два етапи стосуються безпосередньо емоцій. На другому етапі з’являться смуток і горе. Третя стадія включає почуття гніву і образи. Друга і третя стадії (зокрема) мають тимчасову тенденцію до чергування. Вони також включають такі емоції, як дратівливість, розчарування, порожнеча, розчарування та занепокоєння. Немає нічого складнішого, ніж бути розлученим з тим, кого любиш. Бути засмученим — це нормальна частина процесу горювання! Коли
ваша дитина вміє висловлювати почуття, це хороший знак, що вона виходить із ступору, безпорадності та фантазії першого етапу.
Ваше завдання полягає в тому, щоб допомогти створити безпечний«контейнер», щоб поміщати туди велике горе та гнів дитини. Торг — це четвертий етап горювання. На цьому етапі важливо допомогти дитині зберегти сильне самопочуття — відчуття впевненості в тому, що вона може впоратися з болем тут і зараз, замість того, щоб робити марні спроби змінити обставини шляхом прийняття бажаного за дійсне, щоб повернути минуле. Це стадія туги, на якій ви чуєте: «Якби я тільки...» або «Якби я мав..., міг... чи повинен був..., можливо, цього жаху ніколи б не сталося». Вона також може включати «укладання угод»: «Якщо я буду старанним у молитвах або виконуватиму свої обов’язки, він мусить повернутися». Цей етап подібний до першого етапу. Це трохи більш осмислене заперечення, яке супроводжуєтьсязвинуваченнями і почуттям провини. Знову ж таки, на цьому етапі важливо допомогти дитині пережити відчуття, які супроводжуютьдумки, щоб не зануритися в сором і провину. Дитину можна заохотити висловити почуття провини за те, що вона хотіла, що вона робила абоне робила до того, як людина померла або пішла, а потім відпустити
це. Останнім етапом скорботи є прийняття реальності того, що сталося, разом із готовністю жити якомога повніше.
Кроки, які допоможуть дітям подолати горе
Окрім допомоги дитині у проходженні через шок і горе, ви можете використовувати наступну вправу, щоб допомогти їй попрощатися з людиною.
Вправа: Відновлення від горя
Залежно від рівня толерантності дитини, робіть лише одну частину вправи за раз або навіть менше.
Частина A
- Складіть часову шкалу, починаючи з дати першої зустрічі з цією людиною до її смерті.
- Напишіть кілька щасливих спогадів, які виділяються як основні моменти ваших стосунків над горизонтальною шкалою в хронологічному порядку.
- Додайте над рядком кілька речей, які ви дійсно цінували в коханій людині і бажали сказали, коли він або вона ще були живі.
- Напишіть під рядком кілька речей, які вас засмучували у коханій людині.
- Додайте під рядком кілька речей, про які ви жалієте, що зробили, або те, що засмутило вашу кохану людину.
Частина B
Перелічить спогади, які ви написали під такими заголовками:
- Речі, пов’язані з коханою людиною, за якими я сумую
- Речі, які засмутили мене, і які я пробачаю зараз
- Речі, за які я відчуваю провину, за які хотів би отримати прощення
- Те, що я цінував і ніколи не говорив вголос або досить часто
- Частина CПоділіться своїми думками, спогадами та почуттями
Поділіться списками, які ви склали, з кимось, хто вас любить і зрозуміє.Попросіть цю людину або групу людей допомогти і вислухати ваші почуття, які можуть виникнути під час виконання цього комплексу вправ.
Частина D
Сказати прощавай
Коли ви відчуєте, що готові, напишіть листа коханій людині.Використовуйте спогади, які ви перерахували, щоб висловити все, що ви хочете сказати. Не стримуйте себе. Цінно збалансувати свого листа за допомогою речей, які допомогли вам і які заважали. Висловіть подяку за переживання та почуття, за які ви хочете сказати «дякую».Будьте щирі щодо своїх і його/її недоліків. Пробачте все, що хочете пробачити. Будьте чесним. Не змушуйте себе прощати певні речі, які ви не хочете, але обов’язково скористайтеся цією можливістю, щоб пробачити те, що хочете. Найбільше пробачте себе. Попросіть свою кохану людину пробачити вам все, чого ви соромитеся і відчуваєте провину. Зараз настав час розібратися і попрощатися, щоб вас більше нічого не стримувало.
Для дитини:Цей лист може бути дуже важко написати. Нехай хтось, кого ви любите, допоможе вам, якщо ви не можете зробити це самі. Але обов’язково висловлюйте власні думки та почуття, а не чужі. Якщо ви фізично нездатні висловити свої почуття на словах, ви можете попросити іншу людину допомогти вам з цим. Якщо ви можете зробити все самостійно,можливо ви все одно захочете, щоб друг або родич складав вам компанію, якщо у вас виникнуть сильні почуття. Можливо ви захочете когось обійняти, або щоб обійняли вас, якщо ви заплачете, або ви захочете бачити поряд людину, з якої можна поділитися спогадами та почуттями.В останньому рядку свого листа скажіть коханій людині «прощавай».
Частина Е
Поділіться своїм листом
Коли ви відчуєте, що готові, прочитайте вголос прощального листа перед кимось, кому ви можете довірити свої особисті думки та почуття.
Після цього ви можете влаштувати церемонію і поховати або спалити свого листа. Або у вас може бути кілька власних креативних ідей, щоб завершити процес горювання.
Примітка: подібний процес можна використовувати, щоб попрощатися з домівкою.